Зуб можна видалити за лічені хвилини, а от кістка, яка колись його утримувала, поводиться зовсім інакше — вона поступово зменшується в об’ємі, навіть якщо про це ніхто не думає. Через рік чи два після видалення раптом з’ясовується, що для імпланта кістки вже недостатньо.
“Атрофія кістки — процес непомітний, але цілком передбачуваний”, — так хірурги пояснюють, чому кісткова пластика стала звичним етапом підготовки до імплантації.
Для надійного встановлення імпланта кістка повинна мати достатню ширину та висоту — лише тоді конструкція отримує стабільну опору на довгі роки. Костна пластика щелепи ціна якої завжди індивідуальна, застосовується саме для відновлення потрібного обсягу кісткової тканини там, де природного об’єму вже недостатньо.
Без попередньої аугментації спроба встановити імплант у тонку чи низьку кістку значно підвищує ризик ускладнень і нестабільності конструкції в майбутньому.
Коли без неї не обійтись
Деякі клінічні ситуації прямо вказують на потребу в попередньому нарощуванні кісткової тканини.
- тривала відсутність зуба, через яку кістка встигла атрофуватися;
- вроджено тонкий альвеолярний відросток;
- значна втрата кістки після запального процесу чи травми;
- недостатня висота кістки на верхній щелепі поблизу гайморової пазухи;
- планування імплантації одразу кількох зубів поспіль.
Методи кісткової пластики
Вибір конкретного методу залежить від того, якого саме дефіциту кістки — за шириною, висотою чи об’ємом — потрібно позбутися.
Мембрана та направлена регенерація
Метод із застосуванням мембрани найчастіше використовують профілактично — щоб зберегти обсяг кістки одразу після видалення зуба. Мембрана захищає кістковий матеріал від проростання м’яких тканин, даючи кістці час відновитися природним шляхом.
Розщеплення кістки та аутотрансплантація
Розщеплення альвеолярного гребеня застосовують, коли кістці бракує саме ширини. Аутотрансплантацію — пересадку власної кісткової тканини пацієнта — використовують за значного дефіциту обсягу, коли інші методи вже недостатньо ефективні.
Синус-ліфтинг і нарощування гранулами
Синус ліфтинг застосовують окремо для верхньої щелепи, коли не вистачає висоти кістки поблизу гайморової пазухи. Нарощування гранулами кісткового матеріалу, своєю чергою, підходить для збільшення висоти альвеолярного відростка в інших ділянках щелепи.
| Метод | Коли застосовують |
|---|---|
| Мембрана (регенерація) | Профілактика атрофії після видалення зуба |
| Розщеплення кістки | Недостатня ширина альвеолярного гребеня |
| Аутотрансплантація | Значна нестача обсягу кісткової тканини |
| Синус-ліфтинг | Дефіцит висоти кістки на верхній щелепі |
| Нарощування гранулами | Збільшення висоти відростка в інших зонах |
Як проходить процедура аугментації
Незалежно від обраного методу, процедура зазвичай відбувається за схожою послідовністю кроків.
- Комп’ютерна томографія для точної оцінки дефіциту кістки.
- Місцева анестезія ділянки втручання.
- Формування доступу до кісткової тканини.
- Введення остеопластичного матеріалу або встановлення мембрани.
- Ушивання тканин та надання рекомендацій щодо загоєння.
Відновлення після кісткової пластики
Термін приживлення кісткового матеріалу залежить від обраного методу та обсягу втручання — від кількох місяців до півроку. У цей період важливо дотримуватись рекомендацій лікаря щодо гігієни, харчування та навантаження на ділянку операції, щоб кістка сформувалась якісно і без ускладнень.
Що впливає на вартість кісткової пластики
Нарощування кістки перед імплантом завжди розраховується індивідуально, залежно від обраного методу, обсягу дефіциту кісткової тканини, типу використаного матеріалу та складності клінічного випадку. Точний план і кошторис лікування хірург формує лише після діагностики та огляду знімків.
Кісткова пластика давно перестала бути винятком і стала звичним етапом підготовки до якісної та довговічної імплантації.
“Стабільність імпланта завжди починається з якості кістки, на яку він спирається” — саме тому цим підготовчим етапом не варто нехтувати заради швидшого результату.
